На конференції Octopus 2026, що відбулася 15 жовтня, окрему сесію присвятили тому, як штучний інтелект змінює кіберзлочинність. У програмі Ради Європи серед прикладів названо фішинг, соціальну інженерію та шахрайство з дипфейками. Для звичайного користувача це нагадування: знайоме обличчя або голос у ролику вже не є достатньою підставою довіряти повідомленню.
На що звернути увагу перед тим, як поширити відео
Українська кіберполіція радить придивлятися до неприродних деталей зображення: тіней, рук, фону, аксесуарів і написів. Але ці ознаки — лише привід для додаткової перевірки, а не безпомилковий тест. Навіть інструменти, що визначають ШІ-контент, не дають стовідсоткової гарантії.
Перш ніж реагувати на термінове прохання переказати гроші чи передати особисті дані, варто зв’язатися з людиною іншим, раніше відомим каналом. Якщо ролик нібито показує публічну подію, перевірте першоджерело, дату публікації та чи є незалежні підтвердження. Зворотний пошук кадру може показати, чи не використовували це зображення раніше в іншому контексті.
Чому важливий контекст
Проблема стосується не лише шахрайських повідомлень. Відео можуть показати без початку й кінця, змонтувати або видати за запис іншої події. Про те, чому для оцінки достовірності важливі походження файлу та супровідні дані, докладніше йдеться в матеріалі «Поганих новин» про довіру до цифрових доказів в епоху ШІ. Корисна звичка для читача — зробити паузу перед поширенням емоційного відео й перевірити його джерело.